Історія справи

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Олійник А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, за касаційними скаргами заступника прокурора Київської області, представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - Литвина Володимира Володимировича - на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року та рішення апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.

На обґрунтування вимог позивач ОСОБА_6 посилалася на те, що 20 січня 2006 року слідчим відділом податкової міліції Державної податкової адміністрації в Київській області (далі - СВ ПМ ДПА в Київській області) була порушена кримінальна справа № 30-1000 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» смт Калита Броварського району Київської області (далі - СВАТ «Агрокомбінат «Калита») за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час розслідування вказаної кримінальної справи 20 та 24 липня 2006 року СВ ПМ ДПА в Київській області було порушено кримінальні справи стосовно неї, як головного бухгалтера СВАТ «Агрокомбінат «Калита», за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Також 29 вересня 2006 року вказана кримінальна справа була закрита прокуратурою Київської області із-за відсутності в її діях складу злочину, але 30 жовтня 2006 року її було скасовано Генеральною прокуратурою України.

У подальшому, 30 грудня 2006 року, 26 квітня і 31 травня 2007 року вказана кримінальна справа стосовно неї повторно закривалась з підстав відсутності в її діях складу злочинів, однак прийняті рішення скасовувались Генеральною прокуратурою України та прокуратурою Київської області.

16 липня 2007 року слідчим управлінням ДПА України кримінальну справу передано для подальшого провадження досудового слідства до слідчого відділу ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва, яким 15 квітня 2008 року, 25 лютого і 03 квітня 2010 року, 27 травня і 22 грудня 2011 року справа направлялась до суду з обвинувальним висновком, однак поверталась для проведення додаткового розслідування судом чотири рази і один раз прокуратурою Деснянського району м. Києва.

Також 28 липня 2009 року Броварським міськрайонним судом позивача було виправдано, але ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року виправдувальний вирок скасовано, а справу повернуто до прокуратури для проведення додаткового розслідування.

Востаннє, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 березня 2012 року, вказану кримінальну справу направлено для додаткового розслідування прокурору Деснянського району м. Києва, а в подальшому справа була передана для розслідування до СВ ПМ Броварської ОДПІ Київської області.

01 жовтня 2012 року старшим слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ Київської області за результатами додаткового розслідування кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України - за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, скасовано запобіжний захід - підписку про невиїзд та знято арешт з майна.

Позивач ОСОБА_6 зазначала, що у зв'язку з незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу - підписки про невиїзд, незаконного накладення арешту на майно та незаконного перебування під слідством і судом протягом більше 74 місяців їй завдано моральну шкоду в розмірі 180 191 грн 60 коп., яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків, погіршенні можливостей реалізації своїх звичок і бажань, погіршенні відносин з оточуючими людьми, що призвело до необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_6 просила стягнути на її користь за рахунок коштів Державного казначейства України моральну шкоду в сумі 180 191 грн 60 коп. та 47 100 грн, сплачених нею за надання юридичної допомоги.

Заочним рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 180 264 грн та 47 100 грн за надання юридичної допомоги, а всього 227 364 грн.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року в частині стягнення витрат за надання юридичної допомоги в сумі 47 100 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

У касаційних скаргах заступник прокурора Київської області та представник Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - Литвин В.В. - порушують питання про скасування оскаржуваних рішень суду в частині розміру моральної шкоди із ухваленням в цій частині нового рішення про відшкодування моральної шкоди у розмірі 53 176 грн, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 20 січня 2006 року СВ ПМ ДПА в Київській області порушено кримінальну справу № 30-1000 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами СВАТ «Агрокомбінат «Калита» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Також 20 та 24 липня 2006 року СВ ПМ ДПА в Київській області порушено кримінальні справи стосовно ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Встановлено, що 31 липня 2006 року ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд та накладено арешт на майно.

Також судом встановлено, що 29 вересня 2006 року вказана кримінальна справа була закрита прокуратурою Київської області за відсутності в діях позивача складу злочину, але 30 жовтня 2006 року її було скасовано Генеральною прокуратурою України.http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844270/ed_2014_09_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" \l "844270" \o "Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" \t "_blankОСОБА_6 було виправдано за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2009 року виправдувальний вирок скасовано, справу повернуто до прокуратури для проведення додаткового розслідування.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 березня 2012 року, вказану кримінальну справу направлено для додаткового розслідування прокурору Деснянського району м. Києва, потім справа була передана для розслідування до СВ ПМ Броварської ОДПІ Київської області.http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_02_27/pravo1/VS95027.html?pravo=1" \o "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; нормативно-правовий акт № 4 від 31.03.1995" \t "_blankтаршим слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ Київської області за результатами додаткового розслідування винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України - за відсутності в її діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч.1, 2 ст. 366 КК України, скасовано запобіжний захід - підписку про невиїзд та знято арешт з майна.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач незаконно перебувала під слідством та судом з 24 липня 2006 року по 01 жовтня 2012 року, понад 74 місяці, такими діями їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з незаконними діями органів досудового розслідування, що призвело до погіршення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, порушення нормальних життєвих зв'язків та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, враховуючи характер, обсяг, глибину та тривалість моральних страждань позивача, тяжкість вимушених змін в її життєвих і виробничих стосунках, зниження ділової репутації, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, вважав, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 180 264 грн, виходячи із розрахунку два мінімальних розміри заробітної плати, що діють на час розгляду справи, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

З такими висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають нормам матеріального права, встановленим обставинам справи на підставі правильно досліджених доказів.

Доводи касаційних скарг в цій частині на увагу не заслуговують з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільних законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суди у повній мірі врахували положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових втрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, та прийнявши до уваги, що законом встановлено тільки мінімальній розмір відшкодування моральної шкоди, а не її максимальний розмір.

У той же час при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суди врахували, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на час розгляду справи.

Про це також йдеться у абз. 2 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» (у редакції постанови ПВСУ від 25 травня 2001 року).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн.

Отже, суди, з урахуванням засад розумності, поміркованості і справедливості, враховуючи характер, обсяг, глибину та тривалість моральних страждань позивача, тяжкість вимушених змін в її життєвих і виробничих стосунках, зниження ділової репутації, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, правильно вважали, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 180 264 грн.

Тому доводи касаційних скарг висновків судів в цій частині не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає положенням ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Разом з тим судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність покладення відповідальності за заподіяну ОСОБА_6 шкоду на Державну казначейську службу України.

Оскільки незаконне перебування під слідством та судом було допущено посадовими особами органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень (Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області), то заподіяна такими діями шкода відшкодовується державою, як це передбачено ст. 1174 ЦК України, зокрема вказане стягнення провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, як того вимагають ст. ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України.

З огляду на те що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог про стягнення витрат за надання юридичної допомоги, а при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, то судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6 і відшкодування державою заподіяної їй моральної шкоди у розмірах, визначених судами попередніх інстанцій.

При цьому колегія суддів виходить з того, що обставини, пов'язані з розміром відшкодування шкоди, визначені судами на підставі поданих сторонами доказів.

Порушення норм процесуального права при проведенні оцінки доказів не встановлено.

За таких обставин підлягають відхиленню доводи заступника прокурора Київської області, представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - Литвина В.В. - щодо неправильного визначення розміру коштів на відшкодування заподіяної їй шкоди.

В іншій частині правильність рішення суду першої та апеляційної інстанції не перевіряється, оскільки сторонами не оскаржувалися.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

в и р і ш и л а:

Касаційні скарги заступника прокурора Київської області, представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - Литвина Володимира Володимировича - задовольнити частково.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року, рішення апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_6 180 264 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник